«Жінка в боротьбі за Україну» - про роль Лесі Коцюби в становленні незалежності

Сьогодні, 18 березня, міський голова Олександр Кодола взяв участь у Всеукраїнській науковій відеоконференції «Жінка в боротьбі за Україну», яка відбулась у стінах Ніжинського державного університету імені М. Гоголя. Наукове зібрання присвячене 100-й річниці з дня народження відомої дисидентки Лесі Коцюби.

Леся Коцюба – непересічна ніжинка, жінка з величезним почуттям любові до рідної української мови та України, людина, яка ціною власного добробуту, здоров’я та життя намагалась не допустити русіфікації рідної країни. Саме за це й поплатилась перед радянським тоталітарним режимом, доживаючи свої недовгі роки в скруті й голоді.

Олеся Йосипівна, а таке її офіційне ім’я, пішла на перекір всьому й допомогла передати за кордон само видану книгу Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?». Завдяки цій книзі світ дізнався про те, що насправді коїлось в колишньому радянському союзі. Книгу переклали кількома мовами. Вона облетіла всі цивілізовані країни всього світу.

За цей вчинок на Лесю Коцюбу чекали страшні роки – арешт, допити, безробіття та безгрошів’я. Була піддана шантажу, в тому числі через родину. Її серце не витримало, жінка померла в 1987-го на 67-му році життя. Похована в Ніжині на Троїцькому кладовищі.

Під час наукової конференції міський голова Олександр Кодола зазначив, що Ніжин є колискою, тимчасовим пристанищем або ж місцем життя та діяльності для багатьох видатних людей нашої держави. Імена декого з них знає не лише Україна, але і весь світ. Імена інших тривалий час були вкриті пеленою забуття. І тільки нещодавно про них заговорили. До числа таких українців, таких ніжинців належить Леся Коцюба.

«У свій час радянська влада зробила все, щоб витравити цю непересічну людину з історії, із нашої пам’яті. Треба сказати, що це майже вдалося. Звільнена з роботи з тавром ворога Леся Коцюба до самої смерті жила у своїй ніжинській квартирі у фактичній ізоляції. А все через те, що ця жінка посміла виступити проти політики знищення української нації, посміла не схилити голову, відстоювати свою гідність та в тому числі українську мову. Але час розставляє все на свої місця. Сьогодні ми маємо честь вшановувати Лесю Йосипівну Коцюбу, як педагога, як дослідницю, як дисидентку, яка за словами Тараса Шевченка «у время люте і лихе» тримала у своїх тендітних руках свічадо правди й надії. Ніжин пам’ятає і Ніжин схиляє голову. Ми наслідуємо її приклади боротьби, в тому числі за захист нашої державної української мови. Нещодавно Ніжин став першим містом в Україні, що затвердив Програму розвитку та функціонування української мови "Сильна мова - успішна держава". Ми ще раз підтвердили, що Ніжин - місто патріотів. На сьогодні багато міст та областей беруть з нас приклад. Разом з колегою по парламенту VIII скликання,  уповноваженим із захисту державної мови Тарасом Кремнем є співавторами Закону України "Про захист української мови, як державної". Дуже приємно, що цей Закон на сьогодні діє", -  наголосив Олександр Михайлович.    

Відділ інформаційно-аналітичної роботи та комунікацій з громадськістю, Катерина Симоненко