Засідання містобудівної ради

05 грудня у малій залі виконавчого комітету Ніжинської міської ради відбулась містобудівна рада під головуванням першого заступника міського голови з питань виконавчих органів ради Григорія Олійника. У засіданні також взяли участь начальник відділу містобудування та архітектури Вікторія Мироненко, головний спеціаліст відділу земельних відносин Марина Луговик, головний спеціаліст управління культури та туризму Олександра Сімкіна, представники МВ УДСНС в Чернігівській області, директор КП «ВАТПП» Микола Ващук, проектант з м.Києва Владислав Кошим та громадськість.

На засіданні погоджували передпроектні пропозиції щодо благоустрою скверу ім.Богдана Хмельницького, а також розглядали можливість присвоєння новоствореній або вже існуючій вулиці ім'я Качуровського.

Архітектор Владислав Кошим презентував членам містобудівної ради свої ескізи скверу ім.Богдана Хмельницького. Вході жвавого обговорення комісія вирішили відправити дане питання на доопрацювання у зв'язку з деякими зауваженнями нашого відділу містобудування, управління культури та громадських діячів.

Директор благодійного фонду «Ніжєн» Микола Шкурко надав біографічну довідку Ігора Качуровського та обгрунтував чому саме потрібно присвоїти новоствореній вулиці або перейменувати вже існуючу. Ігор Васильович Качуровський народився 01 вересня 1918 року в місті Ніжин у родині випускників Київського університету. Батько був юристом, згодом спеціалізувався ще й з економіки, певний час обіймав посаду помічника державного секретаря Центральної Ради. Мати закінчила жіночі курси при Київському університеті з фаху історії. Перші 12 років прожив у с.Крути (нині Ніжинського району Чернігівської області). 1932 сім'я, рятуючись від репресій, виїхала до Курська. Навчався в Курському педагогічному інституті. Один із членів-засновників Спілки українських науковців, літераторів і мистців у Зальцбурзі. У 1948р. емігрував до Аргентини. Жив у Буенос-Айресі, працював робітником у порту. Водночас редагував журнал «Пороги», був співробітником журналів «Овид», «Мітла», «Нові дні». Був слухачем Графотехнічного (літературного) інституту (1958–1962), у 1963-64 рр. — викладач давньої української літератури в Католицькому університеті, у 1968р. — російської літератури в університеті El Salvador (Буенос-Айрес). У 1969р. виїхав до Мюнхену (ФРН). Член об'єднання українських письменників на еміґрації «Слово», Спілки аргентинських письменників SADE (Sociedad Argentina de Escritores), Національної спілки письменників України (з 1992). Помер патріарх літературного процесу на 95-му році життя 18 липня 2013 року в Мюнхені. До останніх днів життя Ігор Качуровський працював і упорядковував збірник спогадів. Напередодні смерті Ігор Качуровський написав листа — заповіт, у якому просив поховати його на території садиби в с.Крути, Ніжинського району, де пройшли його дитячі роки. 22 листопада відбулося урочисте поховання його праху.

Члени комісії прийняли до уваги надану інформацію та вирішили додатково вивчити можливі вулиці для перейменування.

Відділ інформаційно-аналітичної роботи

та комунікацій з громадськістю