Відкрито меморіальну дошку

«Мамо, не плач. Я повернусь весною. У шибку пташинкою вдарюсь твою. Прийду на світанні в садок із росою, А, може, дощем на поріг упаду», – такими словами розпочався мітинг, присвячений встановленню меморіальної дошки загиблому захиснику України, воїну АТО, герою Валерію Віталійовичу Голобородько. Меморіальна дошка встановлена на стіні Ніжинської ЗОШ № 12, в якій він навчався.

Валерій Голобородько народився 23 серпня 1975 року у Ніжині, де і пройшло його дитинство.

15 квітня 2014 року Валерій вступив до лав Збройних сил України для участі в АТО. І прослужив там рік. Отримав численні травми і поранення. Хворів. Висновок лікарів - контузія.

5 жовтня 2015 року Валерій Голобородько помер у Чернігівській обласній лікарні. Похований у Ніжині.

На мітингу були присутні міський голова Анатолій Лінник, перший заступник міського голови Григорій Олійник, начальник управління освіти Станіслав Крапив`янський, заступник начальника управління освіти Надія Пономаренко, голова Ліги «Ділова жінка» і помічник народного депутата Олександра Кодоли Тамара Стратілат, родина загиблого героя: дружина Юлія Голобородько з сином Нікітою, літня мама героя з братом Анатолієм, друзі, учні і вчителі школи.

Юлія Голобородько зауважила, що ініціатива встановлення пам’ятного знаку була загальнородинним рішенням.

До відкриття меморіальної дошки було запрошено Анатолія Валерійовича, рідного брата Анатолія та сина Нікіту .

Міський голова висловив співчуття сім’ї героя, наголосив, що ми завжди маємо пам`ятати про важливість вічного подвигу воїнів, які брали участь в АТО і воюють досі на Сході. Зазначив, що ми маємо звертати особливу увагу на виховання патріотизму у підростаючого покоління, виховувати їх гідними громадянами своєї країни. І висловив побажання, щоб такі таблиці і пам’ятні знаки якомога менше встановлювались по всій Україні. А ми, через біль втрати, все-таки зможемо досягти мети – перемоги над ворогом, бо з нами Правда і Бог.

Голова Ліги «Ділова жінка» Тамара Стратілат долучилася до слів Анатолія Лінника, висловила співчуття родині Валерія Голобородька. Зазначила, що розділяє біль втрати, пообіцяла що не залишить родину без її підтримки.

Потому звучало ще багато спогадів про Валерія, брали слово і його однокласники, і керівник з колишньої роботи, і директор школи. Всі згадували лише кращі миті життя...

Закінчився мітинг хвилиною мовчання на честь героя і піснею «Молитва за Україну» у виконанні маленьких ніжинців, учнів ЗОШ №12.

Відділ інформаційно-аналітичної роботи

та комунікацій з громадськістю