Шкіл, у нашому традиційному їх розумінні, більше не буде. Так диктує закон

Система загальної середньої освіти нині проходить повне перезавантаження. Здійснюється поетапне впровадження НУШ (нової української школи). А це означає, що час  звичних нам «загальноосвітніх шкіл» пройшов.

Реформа загальної середньої освіти впроваджується згідно з нормами двох Законів України – «Про освіту» (прийнятий у 2017 р.) та «Про повну загальну середню освіту» (прийнятий у 2020 р. Ще один, «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти» (прийнятий у 2021 р.), зокрема, коригує окремі статті двох своїх попередників.

Отже, нова повна загальна середня освіта – це 12 років навчання, три рівні й три окремі ланки.

А виглядає нова система так:

Початкова   освіта (це 1 – 4 класи). Впроваджено з 2018 р.

Базова середня освіта (це 5 – 9 класи). Стартує з нового навчального року 2022 – 2023 рр.

Профільна середня освіта (це 10 – 12 класи). Впроваджується з 2027 р. Нині йде підготовча робота.

 Здобуття повної загальної середньої освіти на певному рівні забезпечують:

початкова школа -  початкову освіту;

гімназія -  базову середню освіту;

ліцей - профільну середню освіту.

Кілька слів за профільну середню освіту. Її спрямування (академічне чи професійне) визначається освітньою програмою ліцею. Отже, чи вивчати поглиблено предмети, які потрібні для вступу до вищого навчального закладу, чи разом із загальною середньою освітою здобувати й професійні навички – з цим треба визначатися самому учню.  

Шкіл, як раніше, де перший дзвоник у першому класі й останній у десятому (нині одинадцятому), більше не буде! Тепер вибір навчального закладу для своєї дитини треба добре обміркувати. І «школа у нас під двором» вже перестає бути «залізним» аргументом, звісно, якщо дбати про інтереси власної дитини. Тут на перший план виходять – авторитет учителя, інноваційність у підходах навчання та матеріально-технічна база закладу. І цілком можливо, що кожний рівень, учень проходитиме у новому навчальному закладі.

 Отже, сьогоднішні загальноосвітні школи повинні пройти реорганізацію.

Ким можна стати?

Можна виключно початковою школою. А можна початковою школою з дошкільним підрозділом (садочком). Можна виключно гімназією. А можна гімназією, яка матиме у своїй структурі й початкову школу, а якщо дозволяють масштаби будівлі закладу, то й дошкільний підрозділ (садочок). При цьому треба мати окремі: приміщення, вхідний вузол, територію. Можна стати ліцеєм. Але тут треба мати набагато більше, чим бажання ним бути. Вимоги до започаткування та провадження освітньої діяльності ліцею доволі серйозні: ліцензійні вимоги до будівлі, безпечне, інклюзивне та цифрове освітнє середовище та належна матеріально-технічна база (включаючи швидкісний Інтернет, харчування, підвезення учнів і педагогічних працівників тощо), вимоги не менше двох класів за кожною з трьох паралелей (два десяті, два одинадцяті, два дванадцяті), нові кваліфікаційні стандарти для вчителів і керівника.

Як виняток, за рішенням засновника ліцей може також забезпечувати здобуття базової середньої освіти.

 Ким стати сьогоднішнім школам – це дуже відповідальне рішення і засновника, і педагогічних колективів, і батьківського загалу, і громади в цілому.

Чи є чіткі терміни для таких перетворень?

Усі етапи мають відведений час. У цей період йде внутрішнє забезпечення якості освіти у закладах (меблі, обладнання, структуризація освітнього простору), розробка й введення нових стандартів якості освіти та професійних стандартів вчителів, підвищення їхньої кваліфікації, впроваджуються нові технології і методи, розробляються і друкуються нові підручники. Поруч з внутрішніми змінами в освіті має йти створення і нової структури – формування мережі нових закладів. А це означає, що діючу нині мережу зберегти не вдасться. Зараз час для докладної інвентаризації мережі, аналізу результативності та ефективності діяльності навчальних закладів, стратегічних обрахунків демографічної та соціально-економічної ситуації в громаді. Тут терміну - допоки прийде «бажання і розуміння» - точно немає.

 Увага! Вже з першого вересня 2027 року всі три ланки загальної середньої освіти (початкова школа, гімназія, ліцей) повинні функціонувати як окремі юридичні особи. Наголос на слові ФУНКЦІОНУВАТИ! Тобто етапи: прийняття рішення, приведення до відповідності установчих документів, проходження підвищення кваліфікації вчителями та керівниками закладів, формування належної матеріально-технічної та навчально-методичної бази мають бути успішно пройдені. 1 вересня 2027 року учні сідають за навчання у нових закладах освіти, з новими навчальними програмами й підготовленими вчителями!

Хто приймає рішення у що реорганізується сьогоднішня школа?

Своє бачення «ким бути»  мають представити  шкільні колективи (спільне протокольне рішення зборів педагогічного та батьківського загалу). А рішення, про зміну типу закладу приймає його засновник. При цьому він зобов’язаний враховувати всі вимоги законодавства.

До 1 вересня 2024 р. органи місцевого самоврядування мають затвердити плани формування ефективної, оптимальної і збалансованої  мережі закладів загальної середньої освіти з урахуванням вимог законодавства до ліцеїв.

Визначитися, скільки і яких саме закладів буде, треба  напередодні, щоб забезпечити належну фінансову базу реформування.

Адже учням маємо запропонувати заклад, який буде для них сучасним вже сьогодні.

А у законодавчому полі зринає, на перший погляд, проста інформація – Кабінет Міністрів має продовжити у 2021-2030 роках виділення субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа», зокрема з метою запровадження профільної середньої освіти (створення та функціонування ліцеїв). Поєднання, яке має стимулювати наші дії – надання освітньої субвенції для нашої громади у тому числі та 2021 – 2030 рр.