Пам'ятні дати та ювілеї

02 квітня 2018 року в малому залі міськвиконкому відбулось засідання організаційного комітету з відзначення пам'ятних дат та ювілеїв. Засідання провів заступник міського голови, голова організаційного комітету Алєксєєнко І.В.

На розгляд було винесено три питання:

¾ відзначення 100-річчя з народження Я.П.Батюка;

¾ відзначення 100-річчя з народження І.В.Качуровського;

¾ відзначення 180-річчя з народження В.В.Тарновського-молодшого.

У ході засідання було прийнято ряд рішень: визначено з попереднім планом заходів, присвячених постаті Я.П.Батюка; підтримано ідею по встановленню меморіальної дошки В.В.Тарновському - молодшому. Всім небайдужим громадянам Ніжина було запропоновано подавати пропозиції по відзначенню річниці І.В.Качуровського до 15 травня 2018 року в управління культури і туризму Ніжинської міської ради з метою гідного вшанування видатного земляка.

Для довідки:

1 квітня (20 березня за ст. ст.) – Тарновський Василь Васильович (молодший) (1838-1899), громадський і культурний діяч, меценат. Маршалок Ніжинського повіту (1875-1887).

Видатний український меценат. Зібрав велику колекцію козацько-гетьманської музейної й архівної старовини і створив унікальну збірку Шевченкіани. Видав альбом з фотографіями Шевченкових офортів і каталог своїх музейних колекцій, а також альбом гетьманів («Исторические деятели Юго-Западной России». В. Антоновича й В. Беца).Фундатор Музею Українських старожитностей (нині Чернігівський державний історичний музей), який він записав 1897 року Чернігівському Земству.

12 травня – Батюк Яків Петрович (1918-1943), юрист, підпільник.

Адвокат Ніжинської міської колегії адвокатів (з 1940 р.). В роки Другої світової війни очолив Ніжинську підпільну комсомольсько-молодіжну організацію. Одна із вулиць міста носить його ім’я; встановлено пам’ятник (1965, автор – Г. Гутман). На будинку, де розташовувався штаб підпільників – меморіальна дошка, на місці розстрілу – пам’ятний знак.

В ранньому дитинстві повністю втратив зір. Єдиний у світі незрячий керівник підпілля. Герой Радянського Союзу (1965, посмертно).

1 вересня – Качуровський Ігор Васильович (1918-2013), письменник, перекладач, літературознавець, журналіст. Уродженець Ніжина. Читав спецкурси в Ніжинському державному педагогічному інституті ім. М.В. Гоголя (1995-1998).

З 1943 р. в еміграції. Доктор філософії, професор Українського Вільного університету в Мюнхені (1973). Член об’єднання українських письменників на еміграції «Слово» (1954), Спілки аргентинських письменників SADE (Sociedad Argentina de Escritores) (1985), Національної спілки письменників України (1992).Один із членів-засновників Спілки українських науковців, літераторів і митців у Зальцбурзі. Літературний оглядач української редакції Радіо «Свобода» в 1970-80-х рр. (підготував і начитав понад 2 тис. радіобесід). Лауреат чисельних премій, у тому числі Національної премії України імені Тараса Шевченка за книгу «Променисті сильвети: лекції, доповіді, статті, есеї, розвідки» (Мюнхен, 2002; перевидано в серії «Бібліотека Шевченківського комітету», Київ, 2008). Помер у Мюнхені (Німеччина). Похований в с. Крути Ніжинського району. Нагороджений орденом «За заслуги» 3 ступ. (1998).

Управління культури і туризму