Мітинг «Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть…»

09 травня ми вшановуємо пам'ять про загиблих в роки світової війни «Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть…». Ми пам'ятаємо, яким страшним лихом для українців була Друга світова війна. Пам'ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями Об'єднані Нації. Не забуваємо: той хто захищає свою землю, завжди перемагає.

Друга світова війна стала найбільш кривавою в історії людства. Україна вшановує пам'ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також усіх жертв.

День пам'яті та примирення та День перемоги символізує не тріумф переможців над переможеними, а має бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. Вона скінчилася і найважливішим її підсумком має бути не перемога, а мир.

Україна понесла надзвичайні втрати внаслідок війни. Найтяжчі – демографічні. Війна й окупація призвели до різкого, катастрофічного зменшення кількості населення, значних деформацій у його національному, статевому, віковому та професійному складі. Демографічні зміни такого характеру відбулися внаслідок взаємодії багатьох чинників: мобілізації значної частини чоловічого населення та їх масової загибелі; депортацій 1939–1941 та 1943– 1945 років; загибелі мирного населення на теренах воєнних дій воюючих сторін; евакуації у тилові регіони СРСР на початку війни; масового знищення нацистами та їхніми союзниками значної кількості військовополонених і цивільного населення; депортацій працездатного населення на примусові роботи до Німеччини; жорстокого протистояння сил руху опору в німецькому тилу; високої смертності під час окупації від голоду та хвороб; значного зменшення народжуваності тощо.

Сукупні демографічні втрати українців і громадян України інших національностей упродовж 1939–1945 років наразі оцінюються у 8–10 мільйонів осіб. За підрахунками вчених, Центральна, Південна та Східна Україна втратила 30% населення, Галичина – 22%, Волинь і Полісся – 12%. Для поповнення демографічних втрат воєнного періоду республіці знадобилося близько 25 років. Разом із тим, Друга світова війна повністю змінила етнічне обличчя українського суспільства.

Урочистий мітинг з нагоди 74 річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війни розпочався з вітального слова міського голови Ніжинської міської об'єднаної територіальної громади Анатолій Лінник, який звернувся до присутніх та нагадав, що це свято справжнього героїзму, ратної праці, пам'яті мільйонів загиблих в цій війні. Адже неймовірна трагедія народу, який пережив цю страшну війну, в якій загинули мільйони людей, найбільші втрати понесли українці. Відзначаючи сьогодні свято, в останні роки, для нас воно має особливе значення, адже на нашій землі ще триває війна.

Анатолій Валерійович зазначив, що сьогодні ми, вперше, відзначаємо це свято без Лариси Григорівни Алексєєнко. Це жінка, дочка фронтовика, військовослужбвця, яка все своє життя щиро присвятила підтримки ветеранів. Її смерть це велика втрата для всієї ніжинської ветеранської організації та для всієї ніжинської громади. "Ми ніжинці, ніжинська громада, весь український народ – це непереможний народ, адже на славних традиціях та історичних прикладів наших предків ми виховуємо наших нащадків." - наголосив міський голова.

До вітальних слів очільника міста долучився учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни, боєць партизанського з'єднання «За Батьківщину» (1941-1943), полковник у відставці, Почесний громадянин Чернігівської області Петро Андрійович Крапив'янський.

Присутні вшанували захгиблих хвилиною мовчання, військовими залпами та поклали квіти до пам’ятного знаку воїнам землякам, які загинули на фронтах ВВв 1941 – 1945 рр.. Ветерани, учасники бойових дій, студенти та ніжинці, які разом з керівництвом міста поклали квіти до вічного вогню та схиливши голови усвідомлюють усю ту ціну, яку заплатив український народ за життя, свободу та волю нашого майбутнього.

Варто відзначити, що на сьогодні в місті проживає 34 учасники бойових дій в роки Другої світової війни, кожному з них - більше 80 років.

По закінченню святкового мітингу Анатолій Лінник разом з ветеранським активом міста взяв участь у урочистому перепохованню ніжинця Євтушенка Сергія Миколайовича, 1924 р.н., який загинув у роки Другої світової війни, захищаючи волинське місто Ковель. Він боєць першого Білоруського фронту 132 стрілецької дивізії. В 1943 році пішов на фронт, в 44-му родина отримала похоронку, але місце поховання 20 - ти річного солдата було невідомим. Церомонія перепоховання відбулась на Овдіївському кладовищі біля брата Петра.

Ми у вічному боргу перед вами за обірвану війною юність, за зразки мужності, силу духу, які ви виявили у боях за рідну Батьківщину.

Слава захисникам України! Героям слава!

Відділ інформаційно-аналітичної роботи

та комунікацій з громадськістю