Компенсація за надання соціальних послуг особам, які потребують постійної сторонньої допомоги

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 № 558 передбачено виплату щомісячної компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги.

Право на компенсацію мають: непрацюючі фізичні особи, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами).

Розмір компенсаціїнепрацюючим особам працездатного віку визначається виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у таких розмірах:

- 15 відсотків - фізичним особам, які надають соціальні послуги особам з інвалідністю I групи (з 01.07.2019р. – 301,05 грн);

- 10 відсотків - фізичнимособам, якінадаютьсоціальніпослугигромадянампохилоговіку, якізависновкомлікарсько-консультаційноїкомісії потребуютьпостійногосторонньогодоглядуінездатнідосамообслуговування, особамзінвалідністю II групи та дітямзінвалідністю (з 01.07.2019р. – 200,70 грн);

- 7 відсотків - фізичнимособам, якінадаютьсоціальніпослугиособамзінвалідністю III групи та хворим, які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування (з 01.07.2019р. – 140,49 грн).

Компенсація фізичним особам, які досягли пенсійного віку та особам з інвалідністю, що надають соціальні послуги, призначається у зазначених вище розмірах (15%, 10%, 7%) виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (з 01.07.2019р. – 1564 грн).

Компенсація призначається структурним підрозділом з питань соціального захисту населення за місцем проживання, перебування особи, якій надаються соціальні послуги. Призначення проводиться з дня подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, яка їх потребує, заяв разом з необхідними документами.

Виплата компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, і покриття витрат на її доставку провадяться за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Для призначення компенсації подаються наступні документи:

1) фізичною особою, яка надає соціальні послуги

- заява про згоду надавати соціальні послуги;- паспорт або інший документ, що посвідчує особу;- висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що стан її здоров'я дозволяє постійно надавати соціальні послуги;- копія трудової книжки, а у разі відсутності трудової книжки - письмове повідомлення особи із зазначенням інформації про відсутність трудової книжки та про останнє місце роботи чи отримання доходів; - заява про надання згоди на проведення перевірки даних про доходи особи з використанням відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (з урахуванням вимог Закону України «Про захист персональних даних»);

2) особою, яка потребує надання соціальних послуг, або її законним представником (у разі визнання цієї особи недієздатною)

- заява про необхідність надання соціальних послуг; - паспорт або інший документ, що посвідчує особу; - копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; - висновок лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього огляду та нездатність особи до самообслуговування (за винятком осіб з інвалідністю I групи, інвалідність яких встановлена безстроково та які згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією потребують постійного стороннього догляду). Порядок видачі такого висновку та його форма затверджуються МОЗ;

3) законним представником дитини, яка потребує надання соціальних послуг

- заява про необхідність надання соціальних послуг; - копія свідоцтва про народження дитини; - висновок лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність дитини до самообслуговування.

Умови, за яких компенсація не призначається:1)фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам, яким призначено: державну соціальну допомогу на догляд відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» або надбавку на догляд до державної соціальної допомоги згідно із Законом України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю»; надбавку на догляд або державну соціальну допомогу на догляд відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення» відшкодування витрат на надання послуг по догляду відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»; 2) фізичним особам, які надають соціальні послуги і отримують допомогу на догляд відповідно до Закону України «Про психіатричну допомогу»; 3) фізичним особам, які надають соціальні послуги на платній основі; 4) самозайнятим особам; 5) фізичним особам, які проходять альтернативну (невійськову) службу; 6) фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, хворим, які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування та перебувають у трудових відносинах, у тому числі на умовах неповного робочого дня (крім роботи вдома).

Чи включається період надання соціальних послуг до страхового стажу?

Відповідно до статті 11 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю І групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону, та за висновком закладу охорони здоров’я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.

Платниками єдиного внеску за вищевказаних непрацюючих працездатних осіб є органи, які виплачують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.