Останні новини
23°C
×
Гостя рубрики #Обличчя_громади_Ніжина Демченко Марина – провідний бухгалтер матеріального відділу бухгалтерії КНП «Ніжинська центральна міська лікарня ім. М. Галицького»
Наша сьогоднішня героїня #Обличчя_громади_Ніжина із таким ентузіазмом і запалом розповідає про свою діяльність у сфері фінансів та обліку, що починаєш розуміти: називати роботу бухгалтера нудною і одноманітною – це помилкове твердження
Знайомтесь, Демченко Марина – провідний бухгалтер матеріального відділу бухгалтерії КНП «Ніжинська центральна міська лікарня ім. М. Галицького».
Ви обрали професію чи вона Вас?
З дитинства я була дуже активною, але у роботі я посидюча. Розкладала навколо себе папірці і щось там рахувала, записувала. Дві мої бабусі працювали бухгалтерами, я ходила до них на роботу, клацала на калькуляторі, друкувала на друкарській машинці, і мені подобався такий вид діяльності.
Уже у 9 класі я зрозуміла, що хочу вступити на навчання за цією спеціальністю, до того ж прагнула бути самостійною і незалежною у фінансовому плані. Професія, яку я обрала, дуже затребувана, без роботи бухгалтер не залишиться, до того ж (і це головне) вона мені дуже подобається.
Навчалася у Ніжинському агротехнічному інституті, за 6 років навчання на стаціонарі пройшла усі сходинки: молодший спеціаліст, бакалавр, магістр. По закінченні у 2016 році відразу ж влаштувалася на роботу у бухгалтерію Ніжинської міської лікарні. На сьогодні мій стаж роботи – 7 років.
Наскільки було складно відразу ж після навчання потрапити на досить відповідальну роботу? Пам’ятаєте свій перший робочий день?
Авжеж. Коли дівчата-колеги почали ознайомлювати з моєю ділянкою роботи, я жахнулася: лише цифри і жодного слова, орієнтуватися у тому масиві інформації видавалося неможливим. І коли батьки увечері запитали про мої враження, я відповіла: «Гарний колектив, мені усе розповіли і пояснили, але я там працювати не буду, бо не зрозумію, як у всьому можна розібратися». Але поступово, день за днем туман у голові розсіювався, і я почала розуміти алгоритм своїх дій.
Дуже вдячна колезі Любові Володимирівні Зоценко, яка взяла наді мною своєрідне шефство, стала учителем і наставником у професії. Це була плідна співпраця: мене вона навчала особливостей бухгалтерії, а я допомагала їй оволодіти комп’ютерною грамотністю. Оскільки я додатково навчалася на курсах секретаря керівника, то мала чим поділитися із колегами, що теж полегшувало процес адаптації. У перші місяці керівництво дало мені можливість навчитися і не перевантажувало, а коли мій перший і другий звіти пройшли без зауважень, головний бухгалтер почала додавати інші ділянки роботи.
Чи кожна помилка в обрахунках обов’язково виявиться?
Так. І вона карається штрафами. Я бухгалтер по Національній службі здоров’я України (НСЗУ), котра займається фінансуванням медичної галузі. Послуги за направленнями, гроші йдуть за пацієнтом – усі чули ці слова, а я займаюся документуванням і обліком руху цих коштів у межах усієї міської лікарні. Усі неточності виявляємо на початкових етапах роботи, і траплялося, що, як у анекдоті, п’ять копійок шукали усією бухгалтерією. Жодну копійку і статтю витрат не можна приховати, адже цифри не зникають безслідно і у будь-якому разі випливуть. НСЗУ надсилає нам свою таблицю, у якій уже прораховані наші витрати, ми вносимо свої дані. У разі невідповідностей ми елементарно не зможемо надіслати звіт, адже програма видаватиме помилку. На щастя, у нас таких ситуацій не було, адже кожен з нас сумлінно ставиться до своєї ділянки роботи і усвідомлює відповідальність.
Більшість вважають роботу бухгалтера нудною. Суцільні цифри, постійно повторювані операції, відсутність творчості. Чи так це? У чому краса і різноманітність Вашої професії?
Якби щодня була рутинна монотонна робота, то, можливо, було б складніше працювати. Але постійні зміни не дозволяють роботі стати сірою та одноманітною. Дуже часто відбуваються зміни у законодавстві, які безпосередньо впливають на нашу роботу. Ми підписані на загальні друковані й електронні бухгалтерські видання, а також на специфічні галузеві, наприклад «Медична бухгалтерія», намагаємося відслідковувати зміни у своїй ділянці роботи, але основний тягар відповідальності у цій сфері лежить на головному бухгалтеру. Вона слідкує за цим і повідомляє кожного про нововведення, яке його стосується.
Трапляються юридичні і бухгалтерські суперечності, коли нормативні акти суперечать один одному. Телефонуємо колегам із Чернігівської обласної лікарні, Центру екстреної медичної допомоги, в інші медичні заклади, консультуємося з іншими бухгалтерами і намагаємося взаємодіяти і працювати в одному руслі. Щодня потрібно очікувати на сюрпризи, тому нудною і одноманітною її назвати складно.
Який етап роботи для Вас є найскладнішим, а який - найлегшим?
Робота різноманітна, легкого немає нічого. Найважчий період – це, мабуть, складання звітів. Раніше ми їх здавали двічі на рік, а зараз увели щоквартальні звіти. Кожного разу вимоги до них змінюються, і це стрес для всіх. Ця робота вимагає оперативності, дуже обмежена за строками, але ж, крім неї, залишається і повсякденна рутинна: стоїть черга з охочих отримати накладну на отримання товару зі складу, акт списання або довіреність на отримання ліків, телефон теж не замовкає… Відмовити не можна нікому, адже це вплине на функціонування закладу. У такі періоди, коли відволікають від зосередження на відповідальній роботі, складно.
А простіше за все мені здійснювати облік медикаментів. Їх закупівля здійснюється згідно з переліком, наданим НСЗУ, інших препаратів ми не маємо права закуповувати, тож це певним чином полегшує роботу. Я тривалий час працюю з ними і вже стала своєрідним фармацевтом (сміється). Про медикаменти, які використовуються у нашій лікарні, знаю все: усі наявні форми випуску кожного препарату (таблетки, порошок, капсули, ампули), кількість пігулок у пластинках і упаковках, обсяг ампул для ін’єкцій тощо. Досвід полегшує і пришвидшує цей етап моєї роботи.
Поганий солдат, який не мріє бути генералом, а кожен бухгалтер мріє стати головним бухгалтером. Чи згодні Ви з цим?
Занадто складно і відповідально. Я дивлюся на головного бухгалтера і розумію, що це не для мене. Постійний стрес кожної хвилини. Кожен із нас відповідає лише за свою ділянку роботи, а головний бухгалтер – за все: медикаменти, закупки, апаратура, зарплатня, казначейство… Відбувається постійний контроль діяльності закладу. Він дуже посилився під час епідемії ковіду, коли були навіть щотижневі звіти про використання отриманих засобів, і зараз не слабшає. Звітність сувора і регулярна. Можливо, якщо матиму більший досвід, то зміню думку з цього питання, але на сьогодні така відповідальна посада мене не приваблює.
У цій професії я з 22 років. Коли вже набула певного професійного досвіду, подавала заявки на підвищення категорії, комісія і керівництво закладу, розглянувши це питання, завжди мене підтримували. Так я пройшла усі щаблі від звичайного бухгалтера до провідного.
Ви вирішили паралельно отримати юридичну освіту. Що спонукало до цього?
Мені завжди подобались історія і право, до того ж відбувається багато змін у законодавстві, які впливають на наше сьогодення. Відчуваю потребу бути юридично захищеною і аргументувати у разі потреби свої дії. Я вважаю, що юридична освіта знадобиться і у моїй професії, адже допомагатиме швидше розібратися у змінах та юридично грамотно працювати, і загалом у житті. Вступила до НДУ ім. М. Гоголя і не жалкую. Дуже подобається навчатися, особливо відзначу лекції Городецької Ірини Альбінівни і Бережняка Валерія Дмитровича. Вони практики, розповідають багато прикладів із власного досвіду, заняття з ними дуже цікаві і змістовні.
Помітно, що Ви дуже любите свою роботу і маєте активну життєву позицію. Чи це так?
Для мене дуже важливо мати гарну освіту, бути матеріально незалежною і не чекати подарунків долі, а самій цю долю творити. Саме для цього я продовжую навчання і підвищую свій професійний рівень з цією ж метою отримала водійські права. Коли планувала йти на водійські курси (мені було 17 років), розрахувала так, щоб складати іспити уже у 18 років. І через два дні після дня народження я склала іспит і отримала права.
А щодо роботи… Я її люблю і не уявляю, як можна щодня іти на роботу, яка не подобається, адже це своєрідне психологічне насилля над собою.
16.11.2023