Енергетична безпека, міжнародні відносини та бюджет: огляд засідання Конгресу під головуванням Президента України

Під головуванням Президента України Володимира Зеленського в місті Івано-Франківську відбулося засідання Конгресу місцевих та регіональних влад https://www.congress.gov.ua/enerhetychna-bezpeka-mizhnarodni-vidnosyny-ta-biudzhet-ohliad-zasidannia-konhresu-pid-holovuvanniam-prezydenta-ukrainy/?fbclid=IwAR1dxGQC5uFMymfWN74R-H1huFMBxmbUMmvPX-px0AmC5MWpskIDf0uT3BI

Учасниками зустрічі особисто та в онлайн-форматі стали всі члени Конгресу, які представляють що центральні органи влади, що і регіональне керівництво, голови міст, сіл, зокрема й тих, які нині тимчасово окуповані. Також участь у засіданні Конгресу взяли керівники та інші представники Кабінету Міністрів, Верховної Ради, Офісу Президента України, сил безпеки та оборони, а також представники держав – партнерів України.

У вступному слові Президент України окреслив три основні теми засідання Конгресу: енергетична безпека, міжнародна політика та виконання бюджетів. 

“Перша – це енергетика й захист нашої енергетичної інфраструктури від ударів російських терористів. Друга тема – це наша робота з партнерами. Зокрема, Формула миру та підготовка Глобального саміту миру, гарантії безпеки для України на шляху до НАТО, відносини та переговори з державами Альянсу щодо вступу України. А також початок переговорів щодо членства України у Євросоюзі. Третє питання, надзвичайно емоційне нині, – це сприйняття людьми роботи державної та місцевої влади крізь призму витрат бюджетів різного рівня”, – окреслив порядок денний Володимир Зеленський.

За словами Президента, місцеві бюджети мають суттєві ресурси, які треба витрачати з державницької позиції.

Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак привітав учасників засідання Конгресу і розповів про два основні процеси станом на сьогодні. Йдеться про безпекові гарантії для України, в тому числі і про посилення санкційного тиску на росію, та реалізацію формули миру Президента України.

У вітальному слові Керівник Офісу Президента наголосив, що прозорість, ефективність та чесність – це та єдина формула управління, яка забезпечить нам довгострокову підтримку світу. 

“Нам допомагають. І роблять це охоче. З розумінням ставляться до наших потреб і запитів. Тепер ми значно потужніші на полі бою. Маємо дедалі досконалішу зброю та надійніший захист неба. Є перші результати з надання безпекових гарантій з боку міжнародних партнерів. Президент України та вся наша команда докладає максимум зусиль, аби збільшувати міжнародну підтримку України. Забезпечити фронт усім необхідним. Збалансувати державні фінанси. Аби наші партнери продовжували посилювати санкційний тиск та обрізати росії можливості для обходу санкцій”, – зазначив Андрій Єрмак.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук закликав усіх до єдності та нагадав уроки історії: як тільки в нашій Державі зникала єдність – ми втрачали країну.

“Кожне засідання Конгресу – це унікальна можливість. Це майданчик для того, щоб використати чотири основні функції, які на нього покладені: обговорити найважливіші питання, які нас обʼєднують, обговорити і скорегувати ті плани, які були до цього, отримати зворотний звʼязок одне від одного, синхронізувати діяльність усіх гілок влади, місцевого самоврядування”, – зазначив під час вітального слова Руслан Стефанчук.

Премʼєр-міністр України Денис Шмигаль зі свого боку під час виступу заявив про готовність підтримки та співпраці.

“Уряд завжди відкритий. Відкритий до співпраці з регіонами і громадами. Ми завжди готові підтримати і допомогти”, – запевнив очільник Кабінету Міністрів України.

Серед запрошених гостей Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн,  Генеральний Секретар Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи Матьє Морі, помічник Державного секретаря США з енергетичних питань Джеффрі Паєтт, Повноважний Посол Японії в Україні Мацуда Кунінорі та інші посли Великої Сімки.

Урсула фон дер Ляєн у відеозверненні нагадала про мету Конгресу, запевнила у подальшій підтримці України та розповіла про створення Європейського фонду відновлення України.

“24 лютого 2021 року Україна зробила важливий крок. Цей Конгрес був створений для покращення життя українців усюди, на усіх рівнях. Це був крок вперед на шляху демократії і на шляху до Європейського Союзу. Рівно через рік авторитарна Росія почала агресію, щоб зруйнувати цю роботу, зруйнувати все, що будувала Україна з моменту незалежності, щоб знищити Україну як демократичну незалежну країну. Але ваша зустріч сьогодні є свідченням сили України і сильної відданості цьому демократичному майбутньому. Європейський Союз, і наші партнери є поруч з вами у цій боротьбі стільки часу, скільки цього буде потрібно. Лише минулого місяця Європейська комісія запропонувала 50-ти мільярдний фонд до 2027 року, щоби покрити відновлення України”, – заявила у зверненні Урсула фон дер Ляєн.

Загалом до зустрічі долучилися 98 членів Конгресу, онлайн – іще понад 1500 учасників, серед яких начальники обласних та районних військових адміністрацій, голови обласних, районних рад і територіальних громад, очільники асоціацій органів місцевого самоврядування. Загалом – 93% від його складу.

Модератор події – заступник Керівника Офісу Президента, Виконавчий Секретар Президії Конгресу Олексій Кулеба – оголосив про повноважність засідання. 

ПІДГОТОВКА ДО ОПАЛЮВАЛЬНОГО СЕЗОНУ 

Члени Конгресу детальніше розглянули порядок денний, серед яких, у першому блоці, питання заходів із забезпечення готовності об’єктів комунальної та енергетичної інфраструктури до роботи в осінньо-зимовий період 2023/2024 року.

Денис Шмигаль констатував готовність України на 60% до опалювального сезону.

“На відновлення, ремонт та захист обʼєктів енергетики лише Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України виділило 10 млрд гривень”, – поінформував учасників засідання Премʼєр-міністр.

Також, за словами Дениса Шмигаля, 897 млн доларів надано Сполученими Штатами Америки. Ці кошти спрямують на генератори, газотурбінні електростанції і трансформатори. Працює Європейський фонд енергетичної підтримки України, в межах якого уже отримано 166 млн євро.

За словами міністра енергетики України Германа Галущенка, є три ключові пріоритети – накопичення енергетичних ресурсів, генерація (планові ремонти, відновлення, децентралізація генерацій), відновлення мереж оператора. Також Герман Галущенко розповів про те, як посилити енергетичну безпеку за рахунок АЕС.

“В нас ключове завдання, щоб з листопада по березень всі атомні енергоблоки, які перебувають на підконтрольній Україні території, працювали на всі 100 відсотків. Цим ми плануємо забезпечити майже 8000 МВт потужностей в нашій енергосистемі”, – повідомив міністр енергетики.

Віце-прем’єр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков у своєму виступі зазначив, що з понад 700 об’єктів теплопостачання, які росіяни пошкодили під час обстрілів українських міст, наразі вдалося відновити понад 65%. До 1 жовтня очікується 100% готовності обʼєктів, які необхідні для початку сезону. Майже на 100% відновлені підприємства теплової генерації. 

“У фокусі — підготовка до опалювального сезону. Ми всі усвідомлюємо, що він може бути ще складнішим, ніж попередній, тому уже розробили чіткі плани дій для його підготовки. Пріоритет №1 — підготовка об’єктів критичної інфраструктури, зокрема тих, які ворог пошкодив ракетними ударами. Це і їх відновлення, і посилення захисту від потенційних майбутніх атак. Наступний пріоритет — боротьба із заборгованістю підприємств ТКЕ за газ, яка наразі становить майже 100 мільярдів гривень”, – зазначив Олександр Кубраков. 

За словами керівника АТ НАК “Нафтогаз” Олексія Чернишова, ключовим питанням є нарощування видобутку та створення резервів газу для сталого проходження опалювального сезону.

“Маємо забезпечити до його початку 14,7 млрд кубометрів палива”, – поінформував Олексій Чернишов.

Енергетична система України зазнала значних ушкоджень та руйнувань через регулярні російські атаки. Сьогодні відновленню цих обʼєктів інфраструктури допомагають міжнародні партнери. Зокрема з боку Сполучених Штатів Америки, за словами помічника Державного секретаря США з енергетичних ресурсів Джефрі Паєтта, у США завжди буде відданість українському народові. Також Паєтт зазначив, що єдиною перешкодою для миру є росія. 

“Ми працюємо щодня, аби переконатися, що в України є все, щоб ви могли відбудувати свою енергосистему. Від початку повномасштабного вторгнення росії, США 113 млрд доларів дали на підтримку України, ми надали 500 млн доларів енергосектору України, надсилали обладнання протягом зими, щоб забезпечити енергетику протягом зими”, – зазначив під свого онлайн-виступу перед членами Конгресу Джеффрі Паєтт.

Додатково Сполучені Штати Америки планують виділити ще 500 млн доларів для підтримки енергетичного сектору України.

Щодо сталого функціонування об’єктів енергосистеми України важливу роль відіграє також Японія, яка зараз головує на засіданнях G-7. Посол Японії в Україні Кунінорі Мацуда заявив, російські атаки на обʼєкти енергетичної інфраструктури є воєнним злочином. 

“Попередній опалювальний сезон Японія та країни G-7 доклали неабияких зусиль, щоб підтримати українську енергосистему. Ми будемо продовжувати підтримувати Україну під час підготовки, стабілізації системи перед наступним опалювальним сезоном”, – сказав Куніорі Мацуда.

За словами посла Японії, його держава взяла на себе зобовʼязання у сумі 7 млрд доларів, з яких 450 млн доларів спрямовано на енергетичну безпеку. Також Японія надала понад 1500 генераторів, трансформаторів, сонячних антен. Куніорі Мацуда анонсував також відкриття в Україні нового офісу японського урядового агентства “Джайка”.

Щодо енергетичної безпеки у регіонах України. На Івано-Франківщині, за словами начальниці обласної військової адміністрації Світлани Онищук,активно укріплюють обʼєкти енергетики. В регіоні створено оперативний штаб на випадок надзвичайних ситуацій, створюються запаси палива, укріплено газотранспортну систему.

У Житомирській громаді, за інформацією міського голови Сергія Сухомлина, завершено автоматизацію котелень, закільцовано 52 з 55. 

Миколаїв, як зазначив міський голова Олександр Сєнкевич під час онлайн-включення, підготувався на 48% до опалення житлового фонду та на 50% – соціальної інфраструктури. 

Про потенційні загрози енергетичному сектору та заходи протидії викликам, повʼязаних зі збройною агресією росії проти України, доповіли представники силових структур.

Голова Служби безпеки України Василь Малюк заявив, що ціллю для російських окупантів цієї осені та зими, ймовірно, будуть обʼєкти енергетичної інфраструктури, аби створити передумови для блекауту, блокувати роботу органів державної влади, промислових підприємств. СБУ зі свого боку вживає заходів для зриву плану росіян.

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що міністерство готове у разі блек-ауту посилити охорону правопорядку для запобігання зростання криміногенної ситуації та вивести на дороги сотні підготовлених та досвідчених регулювальників. Також МВС готується до розгортання спеціальних комплексів для боротьби з ворожими безпілотниками. Також Ігор Клименко наголосив, що в Україні перед осінньо-зимовим періодом функціонує 2238 Пунктів незламності. 

“Ми добре пам’ятаємо, наскільки складним був минулорічний осінньо-зимовий період. Є висока ймовірність того, що з приходом осені ми знову зіткнемося з енергетичними викликами, адже ворог продовжить використовувати тактику терористів. Враховуючи набутий досвід, ми удосконалили плани ефективного реагування на подібні ситуації та готова до оперативної ліквідації їх наслідків”, – наголосив Ігор Клименко. 

Перший заступник міністра оборони України Олександр Павлюк зазначив, що захист обʼєктів паливно-енергетичного комплексу є одним з основних завдань Сил оборони України. За повідомленням розвідки, росія не полишає ідеї обстрілів цього року. 

“Цілісність критичної інфраструктури, паливно-енергетичного комплексу, підприємств забезпечення потреб населених пунктів – один з пріоритетів роботи Сил оборони. Повноцінне функціонування цих об’єктів впливає не тільки умови для життя населення, але й дозволяє Збройним Силам України більш ефективно виконувати поставлені завдання. Окрім підсилення ППО, концентруємо увагу на недопущенні проникнення диверсійних груп, особливо в північних регіонах. Посилюємо моніторинг прикордонної смуги, збільшуємо кількість загороджень”, – наголосив Павлюк. 

МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ

Ще одне магістральне питання, яке розглядалося під час засідання Конгресу стало питання зовнішньої політики України, а саме спільні виклики та завданням для дипломатії та місцевого самоврядування. 

За словами Президента, успіхи України в міжнародних відносинах дають додаткову мотивацію і нашим воїнам на фронті, і нашому народу загалом, адже вони бачать, якою буде країна в майбутньому. У цьому питанні багато залежить від вчасної відповідної роботи Верховної Ради. 

«Буде правильно, якщо народні депутати України відчуватимуть, що в громадах від них очікують дуже позитивних зовнішньополітичних успіхів України. І це важливо робити зараз», – наголосив Глава держави.

Про надання гарантій щодо захисту та безпеки України з боку міжнародних партнерів розповів Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак у другому блоці порядку денного. 

“За результатами Вільнюського саміту та декларації G-7 доба непевних запевнень остаточно пішла в минуле. Надалі ми будемо говорити тільки про тверді зобовʼязання. Вся Україна, міста, села, наші територіальні громади в перспективі отримають надійний і комплексний захист. А наш оборонно-промисловий комплекс отримає потужний імпульс для розвитку”, – розповів Андрій Єрмак.

Як зазначив Керівник Офісу Президента впроваджена Володимиром Зеленським українська формула миру базується на принципах справедливості і безпеки в усіх її проявах: продовольча, енергетична, екологічна.Формула передбачає надійні механізми покарання російських терористів, компенсації Україні тощо.

“Ми переконані, що саме український мирний план має бути взятий за основу, тому що війна точиться саме на нашій землі”, – констатував Андрій Єрмак.

Пані Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, членкиня Президії Конгресу Ольга Стефанішина повідомила, що виконання Дорожньої карти зі вступу України до Європейського Союзу відбувається згідно із чітким планом етапів інтеграції України до ЄС.

“Протягом цього року ми уже виконали повністю дві політичні рекомендації Європейської комісії. Дійшли до того етапу, коли попри велику кількість політичних циклів, які змінювалися від початку Незалежності, нарешті ми почули, що в Україні завершена судова реформа. Ще багато шляху попереду, багато кроків. Але до таких оцінок країни йшли десятиріччями Ми завершили процес, який повʼязаний зі створенням медіа-ринку в Україні. Це означає, що будь-які політичні спекуляції, повʼязані зі свободою слова в цій державі не мають місця” – зазначила під час виступу Ольга Стефанішина.

Серед завдань української дипломатії також – гарантії безпеки Україні з боку країн-членів НАТО.

За словами міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, членство України в Альянсі – це найкраща гарантія безпеки.

“Ми зробили величезний крок до членства в НАТО. По-перше, ми позбулися вимоги проходити план дій щодо членства. Це багаторічний інструмент. Прибравши план дій, ми прибрали реальну перешкоду, яка б роками тримала б нас у цьому процесі. Була створена рада Україна-НАТО. Про те, що союзники розцінюють цей інструмент як серйозний і мають намір його використовувати, свідчить той факт, що нещодавно Президент звернувся із запитом до Генерального Секретаря НАТО скликати терміново засідання ради у відповідь на вихід рф з Чорноморської зернової ініціативи і цей формат миттєво був скликаний”, – розповів Дмитро Кулеба.

Дмитро Кулеба наголосив, що членство України в Альянсі неминуче і це лише питання часу.

ДЕРЖАВНИЙ ТА МІСЦЕВИЙ БЮДЖЕТИ

У фінальному третьому блоці учасники Конгресу обговорили результати виконання державного та місцевих бюджетів у першому півріччі 2023 року та пріоритети використання бюджетних коштів в умовах воєнного стану. 

Позиція Президента чітка і непохитна: першим пріоритетом в Україні може бути лише оборона, другий – соціальна та економічна стійкість України, кожного міста, кожної громади.

Пані Перший віцепрем’єр-міністр — Міністр економіки України Юлія Свириденко зауважила, що дохідна частина за останнє півріччя складала 1 трлн 302 млрд гривень, третина з яких – донорські кошти. Видаткова частина 1 трлн 700 млрд. 58% видатків спрямовані на сферу безпеку і оборону України. 

“Середньомісячні видатки на сферу оборону – 130 млрд гривень. Жоден цент чи євро донорів не можуть бути спрямовані на ці цілі. Це говорить про те, що для того, щоб забезпечити обороноздатність сектору безпеки і оборони України ми маємо працювати з локальним бізнесом для того, щоб він продовжував функціонувати. Ми пропонуємо синхронізувати зусилля центральних органів влади, місцевої влади, щоб посилити дію тих державних програм, які уже сьогодні у нас є”, – заявила Юлія Свириденко.

Посадовиця розповіла про урядові програми, які наразі доступні і які можна посилити на локальному рівні. Йдеться про гранти на переробку, індустріальні парки, «Доступні кредити 5-7-9%» та програма єОселя.

Міністр фінансів України Сергій Марченко подякував органам місцевого самоврядування, які змогли придбати військові облігації. Загальна сума акумульованого ресурсу завдяки облігаціям складає 4,6 млрд грн. Сергій Марченко закликав представників громад підтримати оборонний сектор України шляхом купівлі цінних облігацій.

Найбільше перевиконання місцевих бюджетів, за словами Сергія Марченка, відбулося за рахунок військового ПДФО. Сума перевиконання може складати 93,5 млрд гривень. Очільник Міністерства фінансів зауважив, що ці кошти можуть також працювати на оборонний сектор і запропонував кілька механізмів, як спрямувати кошти на військові цілі. 

“Це можуть прямі бюджетні трансферти. Зараз ми можемо проводити консультації з органами місцевого самоврядування і знайти оптимальне рішення, як нам збалансувати бюджет 2024 року”, – розповів Сергій Марченко.

 За словами міністра оборони Олексія Резнікова питання підтримки Сил оборони це справа вибору, цінностей і сенсів. Олексій Резніков наголосив на необхідні спільного рішення щодо алгоритму витрачання ПДФО від військових. 

“Якщо місцева влада буде ігнорувати проблеми захисників і захисниць, то мені як міністру разом з військовим командуванням доведеться приймати рішення про те, чи пункт постійної дислокації військової частини у цьому населеному пункті доречний”, – наголосив Олексій Резніков.

Опісля третього блоку учасники засідання мали можливість поставити запитання членам Президії. Зокрема міський голова Коломиї Богдан Станіславський порушив тему нестачі освітніх субвенцій. Сергій Марченко відповів, що за рахунок нерозподілених залишкових коштів у сумі 3,2 млрд грн, сформованих залишків освітніх субвенцій цього року у сумі 2,6 млрд грн питання Коломиї та інших місцевих бюджетів  спільно з Міністерством освіти і науки України можна буде вирішити.

На завершення засідання Президент України засвідчив єдність учасників події.

“Я відчуваю, що ми усі обʼєднані, тож найголовніше попереду – це перемога. За це будемо дякувати нашим воїнам, енергетикам і, як сказав міністр фінансів, дуже дякуємо нашим платникам податків”, – підсумував Володимир Зеленський.